52. Карта - це зменшене узагальнене зображення на площині поверхні Землі чи її значних територій з урахуванням кривизни Землі. План – це зменшене подібне зображення невеликих ділянок поверхні Землі без урахування кривизни Землі. (Зменшене зображення земної поверхні або окремих її частин, виконане на площині за певним математичним законом і яке показує розміщення, поєднання та зв’язки природних і суспільних явищ, називається к а р т о ю. Якщо ступінь зменшення на карті буде менше одного мільйона, то карта буде називатися топографічною. Зменшене і докладне зображення на площині невеликої ділянки місцевості називається топографічним планом або просто планом. )
53. Масштабом топографічної карти або плану називають відношення довжини лінії на карті (плані) до відповідної горизонтальної довжини цієї лінії на місцевості. Відомі ф-ми масштабу: чисельний, Іменований масштаб, Вертикальний масштаб, лінійний та поперечний
54. Масштабом топографічної карти або плану називають відношення довжини лінії на карті (плані) до відповідної горизонтальної довжини цієї лінії на місцевості. Точність масштабу — відрізок горизонтального прокладення лінії, який відповідає 0,1 мм на плані.
55. К-ція умов знаків: масштабні (контурні)(ліси, болота, озера, сільськогосподарські угіддя тощо), напівмасштабні (лінійні) ( залізні, автомобільні та ґрунтові дороги, лінії електропередач, трубопроводи, огорожі, кордони, показані однією лінією річки і т.п.), позамасштабні (колодязі, стовпи, геодезичні пункти, джерела тощо) та допоміжні (електропневматичний перетворювач температури, Вивід інформації з ЕОМ, логарифмування, інтегрування). (Також вони об’єднані у наступні розділи: геодезичні пункти; будівлі, будинки та їх частини; об’єкти культового, культурного та соціального призначення; об’єкти промислові, комунальні та сільськогосподарського виробництва; залізниці та залізничні споруди; автомобільні та ґрунтові дороги, стежки; гідрографія; рельєф; рослинність; огорожі та ін.)
56. Масштабні або контурні умовні знаки використовуються для зображення об’єктів, які виражаються в масштабі плану або карти. Наприклад: ліси, болота, озера, сільськогосподарські угіддя тощо.
57. Напівмасштабними або Лінійними умовними знаками зображають витягнуті об’єкти, довжина яких є масштабною, а ширина – позамасштабною (дороги, лінії зв’язку та електропередач, канали і т.д.).
58. Предмети місцевості, які не можуть бути виражені в масштабі плану чи карти внаслідок своєї малої величини зображають позамасштабними умовними знаками, приклад: колодязі, стовпи, геодезичні пункти, джерела тощо.
59. Допоміжні або пояснювальні умовні знаки – написи на картах, пояснення, характеристики, дають додаткову характеристику об’єктів. Приклад: назви населених пунктів, річок, озер, позначки точок, висота та товщина дерев, вантажопідйомність мостів і т.і
60. Орієнтування ліній – це визначення напрямку лінії відносно іншого напрямку, прийнятого за початковий (вихідний). Дирекційним кутом називається кут, який відраховують від північного напряму осьового меридіана або лінії, що паралельна до нього, за годинниковою стрілкою до заданої лінії (в межах від 0 до 360 ).
61. Істинним азимутом називається кут, який відраховується від північного напряму істинного меридіана або лінії, що паралельна до нього, за годинниковою стрілкою до заданої лінії (в межах від 0 до 360 ). зближення меридіанів - кут між істинним меридіаном і лінією сітки
62. Магнітним азимутом називається кут, який відраховується від північного напряму магнітного меридіана або лінії, що паралельна до нього, за годинниковою стрілкою до заданої лінії (в межах від 0 до 360 ). схилення магнітної стрілки - кут між магнітним та істинним меридіанами
Чверть Значення дирекційних кутів Румби Назва румбів
I 00 - 900 r = a ПнС
II 900 - 1800 r = 1800 -a ПдС
III 1800 - 2700 r = a -1800 ПдЗ
IV 2700 - 3600 r = 3600 -a ПнЗ
63. Румбом називається гострий кут між найближчим (північним Пн або південним Пд) напрямком меридіану та напрямком даної лінії. Румби можуть бути вираховані за значеннями дирекційних кутів
64. , де α – дирекційний кут, γ – зближення меридіанів.
65. Амаг= (α + γ) – δ, де α – дирекційний кут, γ – зближення меридіанів, δ схилення магнітної стрілки
66. , де δ - схилення магнітної стрілки, Аіст - Істинний азимут
67. А = Ам + ., де Ам – Магнітний азимут, δ - схилення магнітної стрілки
68. Геодезична широта В – це гострий кут, утворений нормаллю до поверхні еліпсоїда і площини екватора. Геодезична довгота L - це двогранний кут, утворений площиною початкового меридіана і площиною меридіана, що проходить через задану точку.
69. Для того, щоб ординати були додатніми, початок відліку ординат зміщують на захід від осьового меридіану на 500 км
70. Рельєф – це сукупність нерівностей Землі, що утворюється на межі літосфер, атмосфер, гідросфер. Основні форми рельєфу 1. Гора, 2. Котловина, 3. Гора з 2-ома вершинами – сідловина, 4. Хребет – випукла форма, 5. Площина – ввігнута форма
71. Способи зображення рельєфу: 1.Світло-тіньове зображення рельєфу (випуклі форми рельєфу більш освітлені, впадини – затемнені); 2.За допомогою штрихів (рельєф зображають виходячи з принципу прямовисного освітлення земної поверхні, при якому вона буде менш освітленою, коли крутизна схилу буде більша.; 3.Гіпсометричний (кожному діапазону висот відповідає певний колір або його відтінок); 4.За допомогою горизонталей (основний)
72. Геодезична висота — відстань від даної точки на земній поверхні до поверхні референц-елліпсоїда або висота точки над поверхнею геоїда. Перевищення–– різниця абсолютних висот будь-яких точок земної поверхні.
73. Прилади для вимірювання відстаней на місцевості – в інженерно геодезичних роботах використовують сталеві мірні стрічки, рулетки (металеві), ниткові або оптичні віддалеміри (електричні тахеометри). Компарування мірної стрічки – це порівнювання мірної стрічки з наперед відомою мірою-еталоном і визначення її дійсної довжини.
74. Для вимірювання горизонтального кута теодоліт центрують над його вершиною нитковим виском або зоровою трубою. На точках встановлюють візирні цілі: віхи, шпильки, марки тощо
75. Рефракція — це заломлення візирного променя, який проходить крізь шари повітря з неоднаковою густиною. Заломлення променя в горизонтальній площині — це горизонтальна рефракція, у вертикальній — вертикальна. На точність вимірювання горизонтальних кутів здійснює вплив горизонтальна рефракція. Вплив горизонтальної рефракції на точність кутових вимірів достатньо вивчений, але враховувати його аналітичними залежностями досить складно, в зв’язку з відсутністю даних про розподіл метеорологічних параметрів на шляху візирного променя. Тому ослаблюють вплив горизонтальної рефракції на кутові вимірюваннязастосуванням спеціальної методики робіт
76. Вертикальна вісь обертання теодоліта –вісь обертання алідади; Горизонтальна вісь теодоліта – вісь обертання зорової труби у вертикальній площині. Візирна вісь зорової труби – це лінія яка проходить через центр сітки ниток та задню головну точку об’єктива. Вісь циліндричного рівня – це дотична до твірної внутрішньої ампули в нуль пункті
79. Лінія, що проходить через центр сітки ниток і задню головну точку об’єктива.
80. Вертикальна вісь обертання теодоліта –вісь обертання алідади;
Горизонтальна вісь теодоліта – вісь обертання зорової труби у вертикальній площині.
Візирна вісь зорової труби – це лінія яка проходить через центр сітки ниток та задню головну точку об’єктива.
Вісь циліндричного рівня – це дотична до твірної внутрішньої ампули в нуль пункті.
81. 1.Вісь циліндричного рівня має бути перпендикулярна до вертикальної осі обертання приладу.
2. Візирна вісь зорової труби має бути перпендикулярна до горизонтальної осі приладу (осі обертання труби).
3. Горизонтальна вісь приладу має бути перпендикулярна до вертикальної осі обертання приладу.
BB- вертикальна вісь теод.
B3- візирна вісь зорової труби.
ГВ – горизонтальна вісь труби.
82. Поле зору труби теодоліта типу ТЗО
Полем зору труби називають простір, який видно у нерухому трубу.
Кутом поля зору труби називають кут з вершиною в центрі об'єктива, під яким видно діаметр діафрагми, розташованої у площині сітки ниток.
При візуванні на ціль спостерігач чітко повинен бачити як зображення сітки ниток так і ціль. Якщо, зображення предмета не попадає в площину сітки ниток то таке явище називають паралаксом сітки ниток. Паралакс виникає через неякісне фокусування труби і усувається встановленням чіткості зображення сітки ниток, і цілі за допомогою фокусу вального гвинта.
83. Види теодолітів:
• Оптичний теодоліт - теодоліт з колами зі скла, що має оптичні відлікові пристрої;
• Електронний теодоліт - найбільш сучасний пристрій з функціями обчислення і запам'ятовування кутів і координат точок на місцевості;
• Кодовий теодоліт - забезпечений спеціальним пристроєм, який автоматично розраховує координати і виводить їх на екран комп'ютера;
• Гіроскопічний теодоліт - основною функцією даного пристрою є визначення меридіана;
• Маркшейдерський теодоліт - спеціальний теодоліт для проведення робіт у шахтах;
• Тахеометри;
• Астрономічний теодоліт - забезпечений мікрометром, завдяки якому може виробляти візування в зеніт.
84.Відповідно до особливостей пристрою, теодоліти ділять на наступні категорії:
• Традиційні - з рівнем на вертикальному крузі;
• К - з компенсатором кутів нахилу;
• А - автоколімаційних;
• М - маркшейдерські;
• Е - електронні.
85.За класом точності теодоліти ділять на наступні групи: високоточні (Т1), точні (Т2, Т5), і технічні (Т15, Т30, Т60).
86.Постійне значення місця нуля є контролем вимірювань, тому необхідно визначити його декілька разів на різні точки місцевості.
87.На аркуші креслярського паперу будують координатну сітку, підписують її та наносять точки теодолітного ходу за їх прямокутними координатами на план. Користуючись вимірником, лінійкою поперечного масштабу та абрисом за виміряними елементами, на план наносять точки.
88.Суть камеральних робіт в теодолітному зніманні.
Залежність між дирекційними кутами та кутами повороту теодолітного ходу.
Кутом повороту теод. Ходу – кут утворений продовженням попередньої лінії і наступної лінії - кут повороту теодолітного ходу. - виміряний кут.
β+γ = 180
Залежність між дирекційними кутами та кутом теодолітного ходу. Дирекційний кут – горизонтальний кут виміряний від Пн. Напрямку осьового меридіану або лінії паралельної йому за годинниковою стрілкою в межах від 0 -360. Бувають прямим та зворотними і відрізняються на 180.
89. Горизонтальне знімання місцевості, при якому кути
вимірюють теодолітом, а лінії мірною стрічкою, рулеткою чи
оптичним віддалеміром називають теодолітним зніманням.